|
ОбычныйТерминСписокопределенийАдресЦитатыФорматированныйc Заселення території нинішнього Сумського краю відбувалося в кінці пізнього палеоліту - виявлені кременеві знаряддя праці первісних мисливців, а біля с. Кулешовка під Недрігайловом - велике скупчення кісток викопних тварин, у тому числі і мамонта. Це були перші кістки мамонта, відкриті в європейській частині Російської імперії (до складу якої тоді входили українські землі). Тому тут в 1841 році встановлений незвичайний монумент - пам'ятник доісторичному велетню. За часів неоліту територія області була достатньо щільно заселена племенами мисливців і рибаків. З початком залізного століття (VIII до н. э.) територія краю увійшла до складу великого державного формування, відомого з античних джерел як Скіфія. Унікальне явище - скіфські некрополі, зосереджені на р. Сулі і Псле. Колись вони налічували тисячі невеликих і сотні значних за розмірами курганів. З початком нової ери на території Сумщини з'являються племена ранніх слов'ян, ряд поселень яких досліджений в басейнах р. Сейм і Сула. Тривалий і складний процес історичного розвитку різноманітних племен зумовив формування великих угрупувань - союзів племен. Одним з найбільших серед них був северянській, до складу якого повністю входили і землі нинішньої Сумщини. Северянськіє об'єкти відносяться до волинцевськой (VII-VIII вв.) і роменськой (IХ-Х вв.) археологічних культур, що одержали свої назви від однойменних поселень краю. Три міграційні хвилі спричинили за собою масове заселення слобідських земель в 30-60-і роки ХVII століття вихідцями з різних регіонів України, вимушеними з багатьох внутрішніх і зовнішніх причин шукати порятунку і спокійнішого життя. Серед поселенців було багато і російських селян, що бігли від кріпосної неволі. Так виникли на цій території перші поселення - "слобода" (звідки і пішла назва краю - Слобожанщина). Російський уряд відводив слободянам роль захисників своїх рубежів від нападу кримських татар, а натомість обіцяло їм культурну автономію. За короткий період (менше, ніж 30 років) "дике поле" перетворилося на господарський квітучий хліборобний край. У другій половині ХVIII століття на Сумщині налічувалося близько 500 населених пунктів, де проживало понад 350 тис. жителів. У Х столітті територія нинішньої Сумщини входила до складу Київської Русі, зокрема, в Ліповіцкоє князівство. Якраз тоді починається історія таких славних міст, як Ромни (Ромен), Глухов, Путівль. З останнім пов'язаний староруський шедевр світового значення - "Слово про полк Ігореве". |